Понад 250 рідкісних археологічних знахідок об’єднала експозиція «Кургани степових просторів Полтавщини», яка відкрилася у флігелі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Міжмузейний проєкт присвятили найдавнішим сторінкам історії українського Степу, зібравши цінні артефакти з фондових колекцій двох установ — обласного краєзнавчого музею та Краєзнавчого музею міста Горішні Плавні.

Серед перших відвідувачів, які завітали на презентацію історичного проєкту, були ветерани російсько-української війни, котрі наразі проходять реабілітацію у Центрі протезування «Ортопед». Також урочисту подію відвідали перший заступник голови Полтавської облради Олександр Лемешко, заступниця очільника Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Лілія Федорченко, керівниця музею Горішніх Плавнів Марина Безсмольна та директор Білицького краєзнавчого музею Євген Калашник.

Дебютний екскурс залами для гостей провів відомий археолог, кандидат історичних наук та заслужений працівник культури України Олександр Супруненко.
Основою експозиції стали результати багаторічних розкопок курганних насипів на території Полтавської області. Саму виставку автори вибудували за чітким хронологічним принципом — від перших поховань ямної та катакомбної спільнот до старожитностей сарматського періоду й доби пізнього середньовіччя.
У вітринах виставили орнаментовану кераміку, вироби з кістки, побутові та сакральні предмети, вік яких перевищує чотири тисячоліття. Окреме місце посідають предмети із сарматських курганів, що демонструють контакти степовиків із тогочасними античними центрами, а також матеріали, пов’язані з середньовічними кочовими племенами.

Уперше публіці показали унікальну пам’ятку з Карлівщини – Білухівську кам’яну половецьку статую. Раніше ця фігура ніколи не виставлялася в основних залах, хоча є єдиною збереженою «кам’яною бабою» в колекції установи.
Ця виставка покликана продемонструвати безперервну історичну лінію розвитку Полтавщини, яка віками слугувала зоною контакту між землеробами та кочівниками. Про це наголошують автори проєкту.
Побачити артефакти минулого можна до 16 серпня 2026 року.






