Народний депутат від Полтавщини Максим Березін став одним із помітних фігур Верховної Ради останніх скликань. За час роботи у парламенті він долучився до десятків законодавчих ініціатив, однак при цьому опинився у центрі декількох гучних голосувань і, як свідчать декларації, не задекларував жодних заощаджень.
Депутат з округу 151
Максим Березін представляє 151-й округ, до якого входять Гадяч, Гадяцький, Гребінківський, Лохвицький, Пирятинський, Чорнухинський і частина Лубенського районів. На момент виборів у 2019 році він ішов до Верховної Ради як безпартійний, висунутий від політичної сили “Слуга народу”.
У Раді депутат очолює підкомітет із соціальних питань у сферах нацбезпеки й оборони, а також входить до восьми груп міжпарламентських зв’язків. Окрім цього, Березін — член спецкомісії з питань правового статусу та соцзахисту воїнів та їхніх сімей.
Досвід роботи до депутатства
Перед обранням до парламенту Максим Березін керував комунальним підприємством “Муніципальна варта” у Кременчуці, яке займалося охороною об’єктів та осіб. Також був учасником АТО та працював у ліцеї з військово-фізичною підготовкою. У 2016 році вже балотувався в нардепи, але не пройшов до Верховної Ради.
Парламентська активність
У Верховній Раді ІХ скликання Березін приєднався до фракції “Слуга народу”. З початку роботи в парламенті депутат взяв участь у близько 77% голосувань. За статистикою аналітиків, він входить до числа найбільш активних депутатів від Полтавщини, займаючи третє місце серед мажоритарників області.
Експертка ГО “Рух Чесно” Софія Лазарова відзначає, що Березін у 9% голосувань був відсутній, а ще у 14% не голосував — його картка була у слоті, але голос не був відданий. Особливо активним депутат був у період з початку 2022 року до середини 2023 року, коли не пропустив жодного голосування.
За майже шість років роботи Максим Березін став автором або співавтором 75 законодавчих ініціатив, з яких 40% набули чинності. Переважно його законотворчість стосується питань соцзахисту військових, медичного забезпечення, забезпечення житлом та підтримки армії.
Скандальні голосування та ситуації
За словами аналітиків, Максим Березін потрапляв у фокус уваги під час низки резонансних голосувань. Зокрема, у 2019 році він не підтримав рішення про арешт депутата Ярослава Дубневича, якого підозрювали у зловживаннях із коштами “Укрзалізниці”. Також Березін не голосував за так званий “антиколомойський закон”, який мав би унеможливити повернення “ПриватБанку” попередньому власнику.
Крім цього, депутат підтримав пом’якшення відповідальності за недостовірне декларування. Водночас у передвиборчій програмі обіцяв притягувати чиновників до відповідальності за незаконне збагачення. У 2020 році журналісти писали про спробу призначити рідного брата Березіна помічником на платній основі, але після уваги громадськості це рішення змінили на роботу на громадських засадах.
Майно і доходи: без заощаджень, але з нерухомістю
У деклараціях Максима Березіна за останні роки не вказано жодних грошових заощаджень. Водночас у нього є чотири земельні ділянки (понад 2 га) у Полтавській області, а також дві орендовані квартири у Києві. Його дружина володіє трьома ділянками, будинком і квартирою у Кременчуці. В автопарку родини — два автомобілі й причіп.
За 2024 рік родина Березіних отримала такі доходи:
- 783 тисячі гривень – зарплата нардепа
- майже 35 тисяч гривень – субсидія Максима Березіна
- 133 тисячі гривень – зарплата дружини-вчительки
- 25 тисяч гривень – соціальні виплати дружини
- понад 18,5 тисячі гривень – орендна плата за майно дружини
Жодних заощаджень — ані у гривнях, ані у валюті — у деклараціях нардепа з 2021 року не зазначено.
Публічна присутність і активність
Максим Березін має офіційну сторінку у Facebook із контактною інформацією. Там публікує звіти про роботу, вітає зі святами, але у відкритих джерелах майже немає звітів про зустрічі з виборцями чи публічну діяльність в окрузі. На сайті “Слуги народу” є лише коротка біографія депутата.
Аналітики зазначають, що публічна та агітаційна робота нардепа не є активною — невідомо, чи це свідоме рішення чи відсутність підготовки до наступних виборів.
Матеріал підготовлено у межах міжрегіонального проєкту “Обранці”.
