У Верховній Раді готують законопроєкт, який закріпить українську жестову мову як державну на рівні з українською усною. Про підготовку документа та живі зміни в мовленні спільноти розповіла Суспільному перекладачка з Полтави, директорка ГО «Перекладачі жестової мови та людей з інвалідністю “МІСТ”» Наталія Московець.
За її словами, майбутній закон має офіційно визначити українську жестову мову та надати їй статус, що відкриє можливість обирати жестову як мову для вивчення – зокрема як іноземну в освітніх програмах. Паралельно триває дерусифікація жестів: фахівці повертають національні відповідники замість кальок з російської, а спеціальна комісія відбирає найвдаліші варіанти для окремих слів та понять.
Війна пришвидшила еволюцію УЖМ. З’явилися жести, яких раніше не існувало, наприклад для понять «БпЛА», «ракета», «джавелін». Особливого значення набули сигнали небезпеки – «тривога», «ховайся», «тікай», а також заспокійливі знаки для швидкої взаємодії у стресових умовах.
«Коли є небезпека, глухій людині потрібно показати, що це “тривога”, “тікай”, “ховайся”. Важливим є і жест “заспокойся” – щоб людина розуміла, що відбувається», – каже Наталія Московець.
До спільноти людей з порушенням слуху нині приєднуються військові, які зазнали акубаротравм. Перекладачка звертає увагу, що такі ушкодження часто не фіксують під час первинного огляду, що ускладнює реабілітацію. Водночас належне документування відкриває шлях до обстеження та безоплатного слухопротезування в межах державних програм або за підтримки благодійних фондів.
«Людині, яка пройшла війну і має інші поранення, втрати – серед них і слух, потрібно прийняття: “Так, я глухий, і я буду такий”. Часто вони вважають, що це тимчасово і все відновиться, не йдуть до спільноти глухих, бо не бачать там перспектив», – пояснює фахівчиня.
Підтримати людей із порушенням слуху, каже Московець, може кожен. Достатньо опанувати кілька базових жестів – «вітаю», «дякую», «до побачення». Такі прості кроки полегшують комунікацію та роблять суспільство інклюзивнішим.
Важливою залишається і невербальна увага: погляд в очі, готовність до контакту, відкриті жести. Перекладачка нагадує про міжнародний знак «I love you», який у побутовому спілкуванні означає не романтичне зізнання, а сигнал солідарності та готовності взаємодіяти з людиною, що не чує.
«Люди з порушенням слуху очима шукають тих, хто готовий з ними говорити. Мій улюблений жест – “I love you”. Це про підтримку: “Я тебе бачу, розумію і готовий комунікувати”», – додає Наталія Московець.
У підсумку експертка переконана: надання українській жестовій мові офіційного державного статусу стане кроком до реальної рівності у доступі до освіти, медицини та публічних сервісів. А мовна робота – від дерусифікації до творення нових жестів – робить УЖМ сучасною, точною та придатною для життя під час війни і після неї.
