Повернувшись зі служби у ЗСУ, ветеран Едуард Ліповой зосередився на відновленні військовослужбовців і відкрив у Кременчуці центр, де під час роботи застосовує склеротомну біометричну корекцію. До повномасштабного вторгнення він уже мав фах кінезіолога, а після 24 лютого почав надавати медичну допомогу бійцям у районах Соледару та Бахмута.
Ліповой спеціалізується на прикладній кінезіології та сьогодні займається реабілітацією ветеранів. Після закінчення Кременчуцького медичного училища він проходив подальше професійне навчання в Академії прикладної кінезіології у Німеччині. 2021 року чоловік повернувся в Україну й уклав контракт із ЗСУ як резервіст.
“Я ще в 21-му році влітку зрозумів, що наша країна буде воювати, бо, так як у нас сусід такий трошки дурнуватий, йому хочеться постійно воювати. І бачимо по історії, що Російська Федерація воює то в Чечні, то в Грузії і так далі. Вони не дають людям спокійно жити”.
Після того як почалося повномасштабне вторгнення, Едуард Ліповой увійшов до складу 145-го батальйону Кременчуцької тероборони. Там він виконував обов’язки бойового медика, працюючи з пораненими у районах Соледару й Бахмута, а також у кількох інших населених пунктах на території Харківщини та Сумщини.
“У мене були два відрядження у Соледар – Бахмут. Потім було відрядження у нас в Удах, Харківщина. Далі у нас було велике таке відрядження – Богодухів. І останнє місце, звідки я вже звільнявся, – це Сумщина”.
У 2023 році Едуард Ліповой завершив службу через погіршення здоров’я батька і після цього відкрив у Кременчуці центр реабілітації, де працює з ветеранами, застосовуючи методи прикладної кінезіології.
“Є така техніка як склеротомна біометрична корекція. От плюс — що це таке? Що таке наше тіло — це, скажімо так, біокомп’ютер іншими словами. Тобто я знаходжу проблемну ділянку, визначаю там пріоритет у тій ділянці — і таким чином я її прибираю. У двох словах: це – питання, відповідь, депрограмація”.
Серед тих, хто проходить відновлення у його центрі, є військові, що зазнали поранень на фронті. Один із таких пацієнтів — сержант Олександр Дон, боєць 110-ї механізованої бригади.
“Був такий хаотичний обстріл – 120-мм міномет. Дуже сильна зброя. І на відстані 5–6 метрів від мене — я стояв не обличчям, а так боком. І всі осколки весь я прийняв. Ліва, вся ліва сторона — починаючи з голови, закінчується. У мене зараз досі ще є осколки, такі, що їх не можна ні виймати, ні нічого, тому що може або паралізувати тіло, або ще щось”, — розповів ветеран Олександр Дон.
Зараз боєць проходить курс відновлення, і, за його словами, поліпшення відчуває поступово.
“Напруження в мене повністю знято. Головні болі. Після більш ніж п’яти контузій я жодного разу не проходив ні капання, ні нічого. І після стількох ось прийомів у Петровича — головні болі практично припинилися. Нормальний здоровий сон, як у будь-якої людини”, — говорить Олександр Дон.
Едуард Ліповой продовжує працювати з військовослужбовцями у Кременчуці, приділяючи увагу фізичній реабілітації та процесам відновлення після отриманих на фронті травм.
