Полтавська міська рада не набрала жодного бала у новому дослідженні Transparency International Ukraine щодо розвитку відкритих даних. Оцінювання охопило готовність українських муніципалітетів до євроінтеграції та виявило серйозні прогалини в роботі з публічною інформацією.
Дослідження стосувалося доступу до інформації на офіційних вебресурсах 11 міських рад. Аналітики перевіряли, наскільки органи місцевого самоврядування вибудовують систему відкритих даних відповідно до принципів демократичного врядування Ради Європи.
До переліку міст увійшли Полтава, Київ, Луцьк, Кропивницький, Львів, Дніпро, Запоріжжя, Хмельницький, Харків, Чернігів та Одеса. Загалом муніципалітети оцінювали за 40 критеріями, максимальний результат становив 100 балів.
Полтава та Одеса стали єдиними містами, які отримали по 0 балів. Для порівняння, найвищі результати показали Київ, Луцьк, Кропивницький, Львів та Дніпро.
Що саме перевіряли аналітики
Під час оцінювання експерти аналізували не окремі сервіси, а цілісність підходу міських рад до політики відкритих даних. Зокрема, увагу звертали на такі аспекти:
- наявність на офіційному сайті міськради окремого розділу, присвяченого відкритим даним;
- посилання на документи, які визначають політику органу місцевого самоврядування у сфері open data;
- узагальнену інформацію про електронні сервіси, створені на основі відкритих даних;
- опублікування 30 так званих «євроінтеграційних» наборів даних на порталі data.gov.ua;
- дотримання принципів оперативності та інтероперабельності під час публікації інформації.
За більшістю цих критеріїв Полтавська міська рада не виконала базових вимог. На офіційному сайті міста немає єдиного розділу, де була б зібрана ключова інформація про відкриті дані, а електронний кабінет муніципалітету на data.gov.ua станом на 5 грудня 2025 року залишався порожнім.
Формальні кроки без системного результату
Аналітики звернули увагу, що в Полтаві все ж є окремі напрацювання. У грудні 2024 року міська рада затвердила порядок оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних, а також створила окремий сайт «Відкриті дані Полтавської міської ради», де публікують актуальні набори.
Втім, ці кроки не були інтегровані в загальну систему. Муніципалітет не зібрав усю інформацію в одному розділі на офіційному сайті та не забезпечив принцип «єдиного вікна» для публікації даних на державному порталі, як цього вимагає чинна політика у сфері відкритих даних.
У напрямі формування політики відкритих даних Полтава разом з Одесою та Харковом також не отримала жодного бала. У цих містах відсутня єдина точка входу до теми публічних даних, яка б поєднувала нормативні документи, набори даних і сервіси.
Євроінтеграційні набори даних: ще одна порожня категорія
Окремо досліджували так звані «євроінтеграційні» набори даних – інформацію, яку органи місцевого самоврядування мають публікувати на своїх електронних кабінетах на data.gov.ua.
Серед прикладів таких наборів аналітики називали:
- поіменні результати голосування депутатів на пленарних засіданнях;
- дані про місцезнаходження зарядних станцій для електротранспорту;
- інформацію про експлуатаційні характеристики будівель комунальних підприємств з енергоменеджментом;
- переліки та плани підготовки регуляторних актів;
- набори з кінцевими точками API для доступу до окремих державних систем.
Частина таких наборів у містах була створена лише формально, без реального доступу до даних. У випадку Полтави ситуація ще жорсткіша – жодного з обов’язкових наборів у кабінеті міської ради не виявили.
Аналітики також зазначили, що більшість муніципалітетів, зокрема Полтава, не приділяють достатньої уваги практичному використанню відкритих даних. Лише Луцьк і Львів розмістили на своїх сайтах посилання на сервіси, створені на основі оприлюдненої інформації.
На тлі цих результатів Полтава знову опинилася серед міст з найнижчим рівнем прозорості. У 2024 та 2025 роках вона вже входила до переліку «непрозорих» через обмежений доступ громадян до публічної інформації, а також демонструвала найгірші показники в антикорупційних дослідженнях.
