На Полтавщині спостерігається аномальне скупчення деревини та сміття у водоймах області. Рятувальні підрозділи протягом останнього тижня працюють у посиленому режимі, аби запобігти штучному підняттю рівня води та захистити мостові споруди від руйнування.
За словами речниці ГУ ДСНС у Полтавській області Світлани Рибалко, основною причиною активного формування заторів стало інтенсивне танення снігу. Велика кількість талих вод підняла рівень річок, що спровокувало змивання гілок, листя та цілих стовбурів дерев у русла.
Механізм утворення таких «островів» доволі простий: течія зносить уламки деревини, які зчіплюються між собою на звужених ділянках або біля опор мостів. Розбирати подібні завали доводиться комбінованим методом — вручну та із залученням спецтехніки.
Світлана Рибалко зазначає, що динаміка викликів цьогоріч суттєво зросла. З 16 березня рятувальники вже відпрацювали п’ять складних локацій, проте на деяких ділянках операція триває досі.
“Фактично з 16 березня рятувальники працювали на п’яти локаціях по вивільненню річок від заторів. Станом на сьогодні роботи ще тривають на двох ділянках”, — повідомила Світлана Рибалко.
Локації завершених робіт на Ворсклі та Пслі
Однією з найпроблемніших точок стала річка Ворскла в районі села Гавронці. Поблизу пішохідного мосту, що з’єднує населені пункти Глоди та Гавронці, деревина вкрила площу у 1200 квадратних метрів.
“Рух води там був, але деревина зачіпалася одна за одну і утворився такий своєрідний «острів» біля мосту. Цей міст сполучає села Глоди та Гавронці. Нині затор розібрали, роботи завершили”, — розповіла речниця.
Аналогічна ситуація, хоч і меншого масштабу, була зафіксована біля села Сем’янівка. Там сто квадратних метрів сміття та гілок вдалося розчистити до 19 березня.
Не оминула проблема і Миргородський район. Біля села Матяшівка на річці Псел затор виявили 17 березня, а вже за дві доби русло було повністю звільнене від перешкод.
Рятувальники наголошують, що видима частина затору — це лише «верхівка айсберга». Основна небезпека криється під водою, де накопичуються масивні бруси.
“Зверху це виглядає як острів із гілок і сміття, але під водою можуть бути великі дерев’яні бруси або навіть цілі дерева. Вони збиваються докупи й утворюють затор”, — пояснила вона.
Ситуація у Кременчуцькому та Полтавському районах
Наразі найскладніша обстановка зберігається на Пслі. Зокрема, у Решетилівській громаді біля села Остап’є площа накопичення деревини поблизу автомобільного мосту сягнула 1500 квадратних метрів.
“Це автомобільне сполучення між населеними пунктами. Затор ніяк не вплинув на рух, однак роботи ще тривають. Там працюють і наші служби, і комунальні”.
Рекордний за розмірами затор ліквідовують біля Дмитрівки Кременчуцького району. Початкова площа скупчення становила три тисячі квадратних метрів, і рятувальникам ще залишається розібрати близько 500 «квадратів».
“Там на річці Псел дуже велика кількість деревини. Залишилося очистити приблизно 500 квадратних метрів. Працюють водолази, задіяні човни та техніка”, — зазначила Світлана Рибалко.
До операції долучилися не лише підрозділи ДСНС, а й комунальні служби та приватні підприємства, які надали важку спецтехніку для підйому великих стовбурів.
Під час робіт на річці Псел фахівці зіткнулися з додатковим ризиком: серед уламків дерева водолази помітили металевий предмет, схожий на боєприпас.
“На дні або в масі деревини на Пслі водолази виявили мінометний снаряд калібру близько 83 міліметрів. Його вилучили та знешкодили піротехніки”, — повідомила речниця.
Загальна тенденція підтоплень та захаращення річок цього сезону залишається невтішною. Велика вода продовжує нести сміття, що вимагає постійного моніторингу акваторій.
“Цього року таких випадків більше, ніж у попередні роки. Імовірніше, це пов’язано з великою кількістю талих вод і підняттям рівня води у річках”.
Попри складність ситуації, фахівці запевняють, що наразі проїзд транспорту та рух пішоходів через мости забезпечено. Роботи на водних об’єктах Полтавщини триватимуть до повного очищення русел.
