Через пасивність Полтавської обласної військової адміністрації місто втратило шанс вчасно вшанувати видатного земляка. Заплановане до сторіччя трагічної загибелі лідера УНР спорудження монумента повністю зупинилося. Про це заявив представник громадськості Тарас Шамайда.
Ініціатива “Полтава — місто Петлюри” за рік роботи змогла зруйнувати чимало радянських міфів про діяча. Громадськість та міська влада активно втілюють різноманітні пропозиції. Проте головний елемент пам’яті досі відсутній. Координатор руху сподівається на виправлення ситуації.
Парламент ухвалив спеціальний додаток, який рекомендував чиновникам забезпечити появу цього меморіалу. Обласна влада ще чотири роки тому організувала чудовий архітектурний відбір. Є чітко визначений переможець. Адміністрація зобов’язана реалізувати погоджену ідею самостійно.
Для початку робіт посадовці мають повністю розрахуватися з автором ескізу. Це дозволить розпочати безпосереднє виробництво. Мерія, зі свого боку, забов’язалася провести благоустрій виділеної земельної ділянки. Процес вимагає спільних дій.
Фінансовий бік та параметри майбутнього монумента
Загальна вартість всього комплексу будівельних робіт сягає майже дев’яти мільйонів гривень. Ці розрахунки включають підготовку документації, відливку фігури, монтаж і благоустрій. Проєкт столичних митців виграв офіційні перегони у 2021 році. Деталі озвучила представниця профільного департаменту Ірина Особік.
Триметрову бронзову статую планують встановити на міцному гранітному постаменті. Конкретну локацію біля ОЦЕВУМу обрали не випадково. Колись зовсім поруч знаходилася рідна оселя родини Петлюр. Це символічне місце.
Виділення коштів з регіонального бюджету місцеві депутати погодили ще у 2019 році. Згодом реалізацію заблокував спочатку ковід, а потім російське вторгнення. Фінансування було заморожене.
Роль Симона Петлюри в історії України
Відомий полтавець народився 22 травня 1879 року. Його життя пройшло в боротьбі за суверенну державу. Він керував Директорією УНР, очолював армію та писав публіцистику. Ідея незалежності була орієнтиром.
Останні роки діяча минули у Франції, де він керував урядом в екзилі та видавав журнал “Тризуб”. Життя Головного отамана обірвав постріл убивці в Парижі 25 травня 1926 року.
