У Святогірській громаді на Донеччині триває огляд фортифікаційних споруд, за будівництво яких відповідала Полтавська ОВА. Перевірку проводить Державна спеціальна служба транспорту, аби взяти об’єкти на баланс, паралельно підрядні організації усувають зауваження. Раніше народний депутат Ярослав Железняк публічно заявив про можливі схеми із розкраданням близько 200 мільйонів гривень і неналежну якість робіт.
Що побудовано і хто приймає роботи
Святогірська громада розташована приблизно за 14 кілометрів від лінії фронту, тож 2024 року тут зводили оборонні споруди для війська під координацією Полтавської ОВА. За словами т. в. о. начальника адміністрації Володимира Когута, загальний бюджет проєкту на Донеччині склав 381 мільйон гривень, з яких підряднику виплатили 375,5 мільйона, а зекономлені кошти повернули до держбюджету.
«Якщо поставити всі об’єкти в одну лінію, протяжність становитиме 21 кілометр 300 метрів. Усе проєктувалося та будувалося за документацією, розробленою на замовлення Генштабу і Проєктного інституту Міноборони», – зазначив Когут.
Будівництво на території Святогірської ТГ вели під керівництвом двох ОВА – Полтавської та Хмельницької. Начальник Святогірської МВА Володимир Рибалкін говорить про значні обсяги робіт і системний моніторинг: він особисто оглядав кожен об’єкт кілька разів на тиждень.
За даними військовослужбовця Держспецтрансслужби, зараз відбувається приймання взводних опорних пунктів. «Виявляємо окремі дрібні недоліки – підрядники усувають їх одразу. Нічого значного немає», – повідомив він. Основний цикл будівництва завершили наприкінці 2024 року.
Скандал навколо можливих розтрат: позиції сторін
3 вересня 2025 року Ярослав Железняк опублікував відео із припущеннями про привласнення близько 200 мільйонів гривень під час зведення фортифікацій, а також заявив про низьку якість споруд. У телеефірі 4 вересня він прив’язав відповідальність Полтавської ОВА до ділянки «ближче до Покровська». У відповідь Володимир Когут уточнив, що його адміністрація курувала роботи лише в межах Святогірської громади. За даними аналітичної мапи «Deep State», відстань між Покровськом і Святогірськом – майже 90 кілометрів.
10 вересня нардеп додав нові закиди: начебто до будівництва залучали інші приватні та комунальні підприємства в обмін на статус критичних для бронювання, а виплати за роботи здійснювалися іншим особам. Когут відповів, що подібного не знає, а всі завдання виконувались генеральним підрядником, який і залучав людські та технічні ресурси.
Железняк заявив, що матеріали передав до НАБУ. Когут, зі свого боку, нагадав про торішню перевірку Бюро економічної безпеки і відсутність нині процесуальних дій, додавши, що по завершених роботах є експертиза харківського інституту.
Якість і ціни: що саме оскаржують
У своїх матеріалах нардеп вказує на можливе завищення вартостей і незавершені конструктиви. Серед претензій до стану укріплень:
- відсутні верхні перекриття та антипідривні бар’єри на бліндажах і траншеях;
- немає козирків, бетонних аркових елементів і систем маскування;
- конструкції нібито не відповідають сучасним вимогам захисту від важкої артилерії, дронів та керованих боєприпасів.
Також ідеться, що всі 16 контрактів отримало ТОВ «Енкі Констракшн», а частину матеріалів купували через посередника «Прімум Актив», що могло спричинити переплати. За підрахунками Железняка, лише на пірамідах і лісоматеріалах різниця сягнула щонайменше 50 мільйонів гривень, а загальний обсяг невідповідностей товарів і послуг – до 200 мільйонів.
Полтавська ОВА наводить свою цифру виконаного – 14 взводних опорних пунктів і лінії невибухових загороджень вартістю 375 мільйонів гривень. Якість, за словами адміністрації, підтвердили кілька експертних організацій, а кошториси мали позитивний висновок ДП «Укрдержбудекспертиза».
Розслідування і контроль
Верховна Рада заслухала т. в. о. начальника Полтавської ОВА Володимира Когута та ексочільника області Філіпа Проніна, нині голову Держфінмоніторингу. Пронін заявив, що будівництво перебувало під контролем інженерів Міноборони, правоохоронців і Донецької ОВА, а ціни відповідали затвердженій проєктно-кошторисній документації.
Разом із тим, у матеріалах БЕБ, переданих до суду раніше, йшлося про можливе заволодіння бюджетними коштами через внесення недостовірних даних у акти виконаних робіт. Як приклад наводиться закупівля дерев’яних брусків по понад 9 тисяч гривень за кубометр із доставкою при середній ринковій ціні близько 6,6 тисячі – попередні збитки оцінювали у понад 3 мільйони гривень.
4 вересня 2025 року НАБУ витребувало це кримінальне провадження до своєї підслідності. Перевірити масштаби можливих перевитрат можна лише за актами виконаних робіт, які не публікуються на «Prozorro» та інших майданчиках у межах оборонних закупівель. Назви підрядників і договори також закриті – доступ до інформації мають правоохоронні органи.
