Полтава опинилася в центрі дискусії щодо межі між благодійністю та політичною агітацією. Після зауважень про роздачу подарунків у школах із іменем депутата влада, прокурори та учасники виконкому змушені були публічно реагувати.
Питання на засіданні виконкому знову підняв Андріан Литовченко. Він нагадав, що у навчальних закладах учням вручали пакунки з прізвищем депутата. Уперше він говорив про це без прямих прізвищ, але ситуація набула розголосу, і до обговорення долучилися правоохоронні органи.
Позиція прокуратури пролунала чітко. Обласний прокурор Євген Гладій наголосив, що такі дії законом не допускаються, а порушення можуть мати наслідки.

“В закладах освіти забороняється розповсюдження реклами, плакатів, подарунків, які містять зображення чи прізвища осіб, пов’язаних із політичними партіями… Виходячи з цього, робити так не можна. Є порушення закону, а порушення тягне відповідальність”.
Литовченко використав цю оцінку як аргумент, аби почути реакцію влади на рівні міста. Він підкреслив, що питання не лише правове, а й етичне, з огляду на участь дітей.

“Давайте по совісті. Якщо є реклама політичного кандидата, нехай робить що хоче, але не при дітях. Політика повинна залишитися за школою”.
Він також зазначив, що звернення надходять від батьків і ветеранів, а в окремих школах тема викликає особливе занепокоєння. За його словами, контролювати ситуацію мають адміністрації навчальних закладів і поліція.
Секретар міськради Катерина Ямщикова відповіла коротко, окресливши роль батьків у таких ситуаціях.

“Підтримую і скажу, як мама: все, що відбувається з моєю дитиною, потрібно погоджувати з батьками. Є дозвіл — прийнятно. Немає — ні”.
Тим часом сам депутат, якого пов’язують із роздачею подарунків, відреагував у соцмережах і навіть озвався до журналістів. У коментарях з’явилася іронічна пропозиція передати календар з власним зображенням. Пізніше коментар було видалено, однак дискусія у стрічках тривала.
Попередні підсумки та відкриті питання
Попри юридичні роз’яснення, міська влада не запропонувала конкретного механізму реагування. Аргументи про батьківські дозволи, як зауважують учасники дискусії, не знімають правових ризиків і не відповідають на питання про межу допустимого у школах.
Чи можна ігнорувати позицію окремих батьків? Чи питали згоду на фотографування дітей із політиком? І головне — хто має зупиняти практики, що суперечать нормам?
Відповіді поки що звучать обережно. Натомість суспільний резонанс свідчить: тема політичної присутності в освітньому просторі не залишиться поза увагою громади.






