На Харківщині традиційний День бабака перетворився на справжню подію. Сотні людей та десятки телекамер. Усі — заради одного короткого моменту: з’явиться бабак Тимко на світло чи ні? Цього року Тимко не підвів організаторів, але його прогноз навряд чи обрадує любителів тепла.
2 лютого вся Україна знову уважно стежила за поведінкою пухнастого «синоптика». Утім, результат був однозначний: бабак помітив свою тінь, а це — ознака затяжної зими. За народною традицією, тепла чекати ще щонайменше шість тижнів.
Пояснює завідувач біостанції Володимир Грубник:
«У 2026 році бабак побачив свою тінь. Тобто весна прийде через шість тижнів. Принаймні, він так вважає».
День бабака — не просто розвага. Цей звичай має глибоке коріння й прийшов до нас із США, де ще у XVIII столітті його привезли переселенці з Німеччини. Перше масове святкування відбулося у містечку Панксатон 1886 року, й відтоді у світі з’явилося чимало власних тварин-провісників.
В Україні роль головного прогнозиста закріплена за бабаком Тимком з Харківщини. Йому активно «конкурує» бабачиха Маруся зі Львівщини. Популярність свята стрімко зросла після виходу у 1993-му культової комедії «День бабака».
Є й суто український контекст: День бабака збігається зі святом Стрітення Господнього, тож спостереження за природою та поведінкою тварин стали частиною давніх обрядів перед весною. Вірування передаються з покоління в покоління — так само як і очікування дива весняного тепла.
Цього разу дива не сталося. Але попри все, навіть кілька тижнів зимової погоди — це лише ще один привід з нетерпінням чекати першого справжнього сонця. А Тимко, як і щороку, подарував усім трохи уваги до природи, доброго настрою й віри у циклічність змін.
