Декларація заступника директора теруправління ДБР у Полтаві Івана Саленкова за 2024 рік стала недоступною для публіки через статус обмеженого доступу. Попри це, журналісти дослідили її зміст і з’ясували: родина посадовця володіє значним обсягом нерухомості, автівками преміумкласу та великими заощадженнями у гривні та валюті.
Саленков скористався законодавчою нормою воєнного часу, яка дозволяє приховувати декларації осіб із підвищеними ризиками для безпеки. У відкритому реєстрі його документа немає, натомість декларації його колег по управлінню доступні.
Сам посадовець орендує житло у Полтаві. Водночас на його дружину оформлена значна кількість нерухомості у Харкові та передмісті: чотири квартири, три гаражі і великий будинок. Загальна площа об’єктів перевищує 1000 м², не враховуючи земельні ділянки.
Родина користується двома автомобілями преміумкласу Lexus RX 200t та Mercedes-Benz GLC. Крім того, у декларації вказано Toyota RAV4 і Nissan Cefiro, зареєстровані на дружину Саленкова.
У 2024 році заступник керівника теруправління задекларував близько 2,5 млн грн зарплати, отримав 131 тис. грн пенсії та понад 30 тис. грн процентів у державних банках. Його дружина Наталія задекларувала 77 тис. грн зарплати в університеті та понад 2 млн грн доходів від дивідендів, процентів і операцій із цінними паперами.
Сукупні заощадження подружжя склали понад 12 млн грн, 300 тис. доларів і 242 тис. євро. Окремо задекларована позика на 300 тис. євро, яку дружина надала болгарській компанії «ДВ БИЛД ЕООД», що належить батькові Саленкова і працює у будівельній сфері.
Посадовець відмовився пояснювати, чому його декларація закрита. Коментарів щодо цього не надали й у Державному бюро розслідувань.
Раніше НАЗК виявило у декларації Саленкова за 2023 рік недостовірні відомості більш ніж на 2,1 млн грн. Серед іншого, не була вказана вартість автомобіля Toyota RAV4 2019 року випуску, який суд оцінив майже у 930 тис. грн. Також у документі не зазначалося, що його дружина є кінцевим бенефіціаром компанії «Укрснаб Плюс». Сам Саленков тоді пояснював, що про ці факти дізнався вже після подання декларації.
Історія з обмеженим доступом до нового документа викликає запитання не лише щодо правових підстав такого рішення, а й щодо рівня прозорості посадовців, які працюють у правоохоронних органах.
